Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812 року в родині дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту здобув удома, а в серпні 1825 року вступив до Ніжинської гімназії вищих наук, відкритої 1820 року князем Іллею Безбородьком, і був зарахований одразу до четвертого класу. Одночасно з ним у цьому закладі навчались Микола Гоголь, Олександр Афанасьєв-Чужбинський, Нестор Кукольник та інші відомі в майбутньому діячі того часу. Ніжинська гімназія була привілейованим учбовим закладом: її атестат прирівнювався до університетського диплома.
Уже через рік після вступу до гімназії у листі до сестри він з гордістю писав про свої перші літературні спроби («Мышь», «Переяславль»), за які отримав похвалу від професорів.
Літературна атмосфера Ніжинської вищої школи сприяла розвиткові таланту Є. Гребінки, формуванню його літературних інтересів. У гімназії навчання велося російською мовою, але знайомство з творами І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка та інших українських письменників підштовхнуло Є. Гребінку до того, щоб висловити свої думки в поетичній формі й українською мовою. Цьому сприяло й спілкування з мешканцями ніжинських Магерок, куди, як магнітом, тягнуло гімназистів.
Під впливом життя ніжинських обивателів та творів І. Крилова, а також перекладів байок Езопа та Лафонтена, Є Гребінка починає писати байки.
Ніжинський період творчості Є. Гребінки був плідним. Те, що цікавило його у Ніжині як письменника, знайде подальший розвиток у Петербурзі, куди він переїде у 1831 році після закінчення гімназії.
Про свою юність та навчання у гімназії, про Ніжин Є. Гребінка розповів у «Записках студента», віршованій легенді «Ніжин-Озеро» та в історичній повісті «Нежинский полковник Золотаренко».
У 1960 р. у Ніжині на честь письменника названа вулиця (колишня Грецька). У Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя встановлена мармурова меморіальна дошка.
А вірш «Черные очи», що був надрукований 17 січня 1843 року в «Литературной газете», і уже згодом як романс «Очи черные» отримав світову славу, звучить як гімн пам’яті видатному письменнику.
Ірина Скальницька, провідний бібліотекар
