ВІДЕОМАТЕРІАЛ "НЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ"
ОБЕРЕЖНО!!! БОТУЛІЗМ
Ботулізм — це харчове отруєння, що може призвести до тяжких наслідків. Водночас, у більшості випадків можна уникнути ботулізму, якщо дотримуватися простих харчових правил.
Причини ботулізму
Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування м'яса, риби, рідше — овочів. Потенційно небезпечними є усі консервовані продукти, які були погано вимиті, неправильно/недостатньо термічно оброблені, транспортувались або зберігались неналежним чином. Навіть консерви, у яких все гаразд з терміном придатності, виглядом і смаком, можуть бути зараженими: ботулізм не можна визначити за кольором або смаком, мікроорганізм, який спричиняє хворобу, не псує продукти.
Також ботулізм може виникнути внаслідок споживання в'яленої чи копченої риби та будь-яких виробів з м'яса (ковбаси, шинки тощо). Найчастіше причиною ботулізму стають в'ялені або копчені продукти домашнього приготування, проте реєструються і випадки хвороби після вживання продуктів вироблених у промислових умовах. Це трапляється у випадку не дотримання відповідних вимог під час заготівлі, переробки чи зберігання продукту.
Значно рідше ботулізмом можна заразитись через рани, так само рідко мікроорганізм передається від матері до дитини через грудне молоко.
Наразі невідомі випадки ботулізму, пов’язані із уживанням свіжих промитих та правильно проварених чи обсмажених продуктів.
Профілактика ботулізму
Щоби вберегтися від ботулізму уникайте споживання:
-
в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби;
-
м'ясних та грибних консервів;
-
консервів домашнього виробництва;
-
якщо не впевнені, що продукти зберігали та/або транспортували належним чином;
-
якщо сумніваєтесь у якості продуктів.
Симптоми ботулізму
Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12–24 год після споживання зараженої їжі. Водночас, симптоми так само можуть виникнути раніше (уже через 2 год) або значно пізніше (4 доби і більше). Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період.
Симптоми ботулізму:
-
порушення близького зору — ви не можете читати текст, але добре бачите предмети;
-
сильно виражена сухість у роті;
-
важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає);
-
підвищена стомлюваність, м’язова слабкість;
-
запаморочення;
-
короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім — стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп);
-
ураження м’язів шиї та кінцівок.
Симптоми ботулізму найчастіше з'являються поступово, немає різких підйомів температури, тому виникає ілюзія несерйозності хвороби. У подальшому з'являється порушення зору — одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує "сітка або туман" перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов'язано з паралічем очних м'язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на відчуття "грудки" у горлі, біль під час ковтання, подразнення в горлі — усі ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м'язів.
Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загальнотоксичним синдромом — хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.
За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря! Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання.
Лікування ботулізму
Усі хворі на ботулізм незалежно від клінічної форми захворювання підлягають госпіталізації. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків — введення ботулінічного антитоксину (синоніми: сироватка, імуноглобулін).
За інформацією Центру Громадського здоров’я МОЗ України
ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
З метою підвищення рівня поінформованості здобувачів фахової передвищої освіти, педагогічних працівників про небезпеку та масштаби екстремізму і терористичної загрози, формування нетерпимості до проявів тероризму та осіб з екстремістською ідеологією, а також для забезпечення вільного доступу студентської молоді і педагогічних працівників до інформації щодо запобігання, виявлення терористичної діяльності надаємо інформацію, пов’язану з проблематикою тероризму.
Нині стає все більш поширеним явище тероризму, яке є одним із найнебезпечніших і складнопрогнозованих у сучасному світі. Воно набуло глобального характеру, більшого розмаїття форм і загрозливих масштабів. Це вимагає від кожного з нас пильності та обізнаності. Проблема протидії тероризму є актуальною і для нашої держави, а тепер набула особливого значення в умовах збройної агресії проти України, проведення в інтернеті низки антиукраїнських інформаційно-пропагандистських кампаній, регулярних анонімних повідомлень в засобах масової інформації про «замінування» об’єктів критичної інфраструктури, виявлення фактів незаконного обігу зброї та вибухових речовин тощо.
Тероризм — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
Згідно із законодавством України терористичною визнається діяльність, яка охоплює:
-
планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
-
підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
-
організацію незаконних збройних формувань, злочинних груп або злочинних організацій, організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, а також участь у таких актах;
-
вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропагування та поширення ідеології тероризму;
-
фінансування терористичних груп (організацій) та інше сприяння їм тощо.
Правову основу боротьби з тероризмом в Україні становлять Конституція України (254к/96-ВР), Кримінальний кодекс України (2341-14), Закон «Про боротьбу з тероризмом», інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977 рік (994_331), Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 рік (995_374), Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999 рік (995_518), інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, укази й розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
Суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є:
-
Служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю;
-
Міністерство внутрішніх справ України;
-
Міністерство оборони України;
-
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту;
-
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону;
-
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;
-
Управління державної охорони України.
Боротьба з тероризмом ґрунтується на таких принципах:
-
законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина;
-
комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей, пріоритетності попереджувальних заходів;
-
невідворотності покарання за участь у терористичній діяльності;
-
пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;
-
поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;
-
нерозголошення відомостей про технічні прийоми й тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх учасників;
-
єдиноначальності в керівництві силами й засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій;
-
співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом;
-
антитерористична операція може здійснюватися одночасно з відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України.
Громадяни України на засадах довіри і співпраці можуть повідомити про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності на електронну скриньку callcenter@ssu. gov. ua та цілодобовий безплатний телефон довіри Служби безпеки України: 0-800-501-482.
ПАМ’ЯТКА
щодо алгоритму дій у випадку терористичних актів
ТЕРОРИЗМ – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
Стаття 1. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»
ПРАВОВІ ОСНОВИ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про боротьбу з тероризмом», 2003р., інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999р., інші міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
Стаття 2. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»
РІВНІ ТЕРОРИСТИЧНИХ ЗАГРОЗ
Залежно від наявної інформації про загрозу вчинення або вчинення терористичного акту встановлюються такі рівні терористичних загроз:
«СІРИЙ (МОЖЛИВА ЗАГРОЗА)» – за наявності факторів (умов), що сприяють учиненню терористичного акту;
«СИНІЙ (ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА)» – за наявності інформації, що потребує підтвердження, про підготовку до вчинення терористичного акту;
«ЖОВТИЙ (ІМОВІРНА ЗАГРОЗА)» – за наявності достовірної (підтвердженої) інформації про підготовку до вчинення терористичного акту;
«ЧЕРВОНИЙ (РЕАЛЬНА ЗАГРОЗА)» – у разі вчинення терористичного акту.
Рівень терористичної загрози тимчасово встановлюється для усіх або окремих суб’єктів боротьби з тероризмом та діє на всій території України, в окремих її місцевостях або на об’єктах можливих терористичних посягань.
п. 7. Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 92)
АЛГОРИТМ ДІЙ
посадової особи при отриманні інформації про вчинення
(загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту
1. Посадова особа підприємства, організації, установи, військової частини при отриманні інформації про вчинення (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту негайно доповідає своєму керівництву.
2. Керівник підприємства (організації) сам особисто, або через чергового підприємства, установи, організації негайно повідомляє територіальний орган Національної поліції (тел. 102), Управління СБУ, або цілодобовий безкоштовний телефон довіри СБУ (0800501482) та електронну скриньку callcenter@ssu.gov.ua, органи виконавчої влади (селищні, міські ради, райдержадміністрації, облдержадміністрацію).
3. Отримавши (або отримуючи) повідомлення про теракт, черговий органу місцевої влади, підприємства або посадова особа, яка приймає таке повідомлення від громадян (і потім повідомляє органи Національної поліції – СБ України), повинні намагатись якщо можна уточнити і мати наступні дані (відповідно передавати їх в органи Національної поліції – СБ України):
- джерело отримання інформації;
- час і точне місце події (адреса);
- характер діяння (вибух, погроза вибуху, захоплення заручників чи інше);
- об’єкт посягання;
- кількість заручників, наявність потерпілих, місце перебування тих або інших;
- кількість терористів, їх вимоги, озброєння, прикмети чи установчі дані;
- обстановка, що склалась на останній час на об’єкті посягання;
- заходи, які вжиті адміністрацією або присутніми з реагування на подію.
Примітка. Відсутність повних даних не звільняє посадову особу від термінової доповіді.
4. Особа, яка повідомила територіальний орган Національної поліції, Управління СБУ повинна записати час і прізвище особи того чи іншого органу, яка прийняла повідомлення.
5. Керівник підприємства (організації) або особа, що виконує його обов’язки, після отримання повідомлення та доведення інформації до правоохоронних органів повинна організувати:
- посилення охорони і пропускного режиму наявними силами;
- терміновий збір керівників і працівників режимних, охоронних, аварійно-рятувальних служб (якщо такі є);
- призупинення тимчасово функціонування об’єкту або його окремих ланок, виведення за його межі вільного персоналу (студентів для навчальних закладів);
- надання допомоги потерпілим;
- зустріч сил правоохоронних органів.
6. Керівник підприємства (організації) або особа, що виконує його обов’язки, дає команду відповідним службам на підготовку необхідної технічної документації, що буде використана при підготовці й проведенні антитерористичної операції.
ПОРЯДОК ДІЙ
при виявлені підозрілого предмету з ознаками вибухового пристрою:
1. Негайно припинити буд-які зайві дії поруч із виявленим предметом, зупинити всі роботи, вимкнути обладнання та техніку.
2. Звернути увагу оточуючих людей на небезпеку та ініціювати їх відведення на максимально безпечну відстань, але не менше ніж 100 м. При цьому слід зберігати спокій та рівновагу, намагатися не провокувати паніку. У разі необхідності надати допомогу у залишенні небезпечної зони літнім людям, дітям та інвалідам.
3. Терміново повідомити про знахідку представників правоохоронних органів та аварійні служби за телефонами 101, 102 та дати максимально детальний опис виявленого предмету і ситуації, що склалася.
4. За можливості, позначити місце виявлення предмету за допомогою підручних засобів.
5. До прибуття спеціальних служб вжити заходів для обмеження доступу людей до небезпечної зони. При цьому необхідно залучати представників комунальних служб, служб охорони установ та підприємств, які знаходяться поруч.
6. Запам'ятати та, за можливості, зафіксувати обставини виявлення предмета, час виявлення, місце розташування, його зовнішній вигляд, характерні ознаки. Звернути увагу на осіб, які можуть бути причетні до залишення виявленого предмету, запам'ятати їх прикмети. Для надійної фіксації важливої інформації доцільно застосовувати засоби фотографування за їх наявності.
7. Обов'язково дочекатися в безпечному місці прибуття представників спеціальних вибухотехнічних або піротехнічних служб та особисто передати фахівцям наявну інформацію стосовно предмету.
УВАГА! КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1. Торкатися вибухонебезпечного або підозрілого предмета, зрушувати його з місця, проводити будь-які маніпуляції з ним.
2. Будь-яким чином впливати на предмет, піддавати його механічному, термічному, акустичному, світловому або ін.
3. Самостійно відкривати та перевіряти підозрілі сумки, коробки, валізи.
4. Намагатись самостійно знешкоджувати вибухонебезпечний предмет.
5. Використовувати поруч із предметом відкритий вогонь, палити, використовувати електронагрівальні прилади.
6. Користуватися поруч із предметом засобами радіозв'язку, мобільними телефонами та іншими приладами, що передають радіосигнали.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Знешкодити вибуховий пристрій, або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.
ОЗНАКИ, ЩО МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА НАЯВНІСТЬ ВИБУХОВОГО ПРИСТРОЮ:
- виявлення в громадських місцях, транспорті сумок, валіз, пакунків, коробок та інших предметів, які залишені без нагляду власників;
- наявність на виявленому предметі ознак стандартних бойових припасів, піротехнічних виробів, або їх частин;
- виявлення елементів тари, упакування, оболонок, обгорток, етикеток від зарядів вибухових речовин та засобів підриву промислового виготовлення з відповідним маркуванням;
- наявність на виявленому предметі частин та деталей, які не відповідають його прямому призначенню;
- наявність на виявленому предметі мобільного телефону, радіостанції, або інших пристроїв, здатних приймати радіосигнали;
- наявність на виявленому предметі електричних дротів, фрагментів електричних схем, антен, світлових індикаторів, ізоляційної стрічки, тощо, які не відповідають призначенню предмета, або функція яких незрозуміла;
- наявність дроту, нитки або мотузки яка відходить від виявленого предмета;
- виявлення предметів які не відповідають навколишній обстановці, або походження яких незрозуміло;
- підозрілі звуки які лунають від виявленого предмета (звук ходу механічного годинника, звук роботи вібраційного механізму або дзвінка телефону, інші періодичні звуки);
- наявність різкого запаху паливно-мастильних матеріалів, ацетону або інших хімічних речовин, що йде від виявленого предмета;
- незвичайно велика маса предмета, яка викликає підозру;
- наявність електричних дротів, мотузок на воротах, дверях, вікнах і інших конструкціях, що відкриваються;
- автотранспорт припаркований в підозрілих місцях, залишений на занадто довгий час, перенавантажений автотранспорт;
- місця локального ремонту дорожнього покриття та стін будівель, свіжопофарбовані, свіжоскопані місця, причину появи яких складно пояснити.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Зовнішній вигляд саморобного вибухового пристрою, часто, приховує його справжнє призначення. У якості маскування для вибухових пристроїв використовуються такі звичайні побутові предмети як пакети, коробки, сумки, згортки, іграшки, предмети побуту та ін.
ПАМ'ЯТАЙТЕ, що дзвінки за номерами телефонів аварійних служб 101, 102, 103, 104 безкоштовні з будь-яких телефонів та можливі навіть за відсутності коштів на рахунку.
Внаслідок сухої та спекотної погоди на території Чернігівської області встановлено найвищий 5 клас пожежної небезпеки (надзвичайна пожежна небезпека), що значно збільшує ризик виникнення пожеж у приватному житловомусекторі та природних екологічних системах. За таких умов розведене багаття, кинутий непогашений сірник або недопалок можуть призвести до виникнення пожеж з непередбачуваними наслідками. Лише з 19 по 28 серпня внаслідок необережності громадян у поводженні з вогнем сталося 62 пожежі в природних екологічних системах, внаслідок яких одну особу травмовано, площа пройдена вогнем склала близько 100 га. Також, за цей же період виникло 4 пожежі на торфовищах у Семенівському, Талалаївському, Чернігівському та Борзнянському районах на загальній площі 15,8 га.
З метою забезпечення пожежної безпеки на території м. Ніжина та області та на виконання доручення в.о. голови Чернігівіської обласної державної адміністрації від 03.09.2019р. звертаємося до населення з проханням тимчасово утриматись від відвідування міського лісу та лісних масивів в Чернігівській області.
Ніжинський МРВ УДСНС України у
Чернігівській області, відділ з питань
надзвичайних ситуацій виконавчого комітету
Ніжинської міської ради
Про заборону спалювання сухої рослинності та її залишків!
Відділ з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Ніжинської міської ради
П О П Е Р Е Д Ж А Є про заборону спалювання сухої природної рослинності
Згідно зі статтею 77-1 КУпАП (самовільне випалювання рослинності або її залишків), випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 170 до 340 гривень і на посадових осіб — від 850 до 1190гривень.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 680 гривень і на посадових осіб — від 1190 до 1700 гривень.
Крім того, за спалювання сміття та листя передбачена адміністративна відповідальність. Несанкціоноване спалення листя та сміття відповідно регулюється статтею 152 КУпАП (порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів), що тягне за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 1360 гривень.
У разі виявлення осіб, які здійснюють підпал, телефонуйте за номером «102», а в разі пожежі – «101».
Будь свідомим громадянином — не пали сміття та листя!
Безпечний літній відпочинок
Головною умовою виконання всіх планів літних канікул є безпека в різних нестандартних ситуаціях. Педагогічний колектив ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний коледж» приділяє велику увагу попередженню юнацького травматизму під час літнього відпочинку і проводить профілактичні заходи.
Першою умовою безпечного літнього відпочинку є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, впевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.
Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Тому, класними керівниками були проведені пізнавальні заходи, присвячені безпеці на воді. Студенти закріплювали правила поводження на воді з допомогою навчальних презентацій та документальних фільмів із даної тематики.
Будемо сподіватися, що такі необхідні настанови принесуть користь та допоможуть студентам коледжу виконувати такі прості, але обов’язкові правила поводження на воді.
Альона Шкодин, пр.інженер з охорони праці
