Щороку 22 червня Україна вшановує світлу пам’ять мільйонів українців, життя яких обірвала Друга світова війна. Військове протистояння нацистського та радянського тоталітарних режимів спричинило колосальні втрати та страждання на наших землях. Горем і болем війна увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.
Серед колишніх радянських республік саме Україна прийняла на себе чи не найбільший удар та тягар тогочасної війни. За різними оцінками в нашій країні загинуло до 10 мільйонів людей, а понад 700 міст та селищ перетворилися на цілковиті руїни.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в тій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних тортур нацизму.
Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, смерть та руйнування.
Кожен раз в цей день ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з тієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу, хто першим прийняв на себе страшний удар і тих, чиї життя були покалічені й зруйновані іншими людьми.
«Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!» – ми стали передавати це з покоління в покоління, ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях, вона є в наших національних календарях. В Україні цю дату було встановлено Указом Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 і вона має назву «День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні».
Сьогодні Українська держава знову переживає страхи війни, поставши на передовій боротьби з не менш страшним та жорстоким рашистським режимом. Воюючи та даючи гідну відсіч російському агресору Україна, тим самим, відстоює не тільки право на власний суверенітет та територіальну цілісність, але й веде боротьбу за ті ціннісні орієнтири у вигляді прав та свобод, за які боролися країни цивілізованого світу в роки Другої світової війни.
Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на території нашої країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову зі зброєю в руках захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Схилімо голову перед іменами та подвигами тих героїчних Захисників, які віддали своє життя за Україну, її свободу!
Серед таких героїв студенти і співробітники нашого закладу: Андрій Закаврашний, Олександр Кійков, Владислав Крижановський, Віктор Піюк.
Світла пам’ять нашим героям! Честь і слава живим героям!
Ганна Ковтун,
культорганізатор коледжу
