Щорічно 23 серпня відзначають День Державного Прапора України. Свято встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004. У 2009 році Президент Віктор Ющенко вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Це підтверджує стенограма засідання позачергової сесії Верховної Ради України
від 24 серпня 1991 року:
Лубківський Р.М.: «Шановні народні депутати, український народ! Сьогодні завершується торжество історичної справедливості. Ми повертаємося в лоно цивілізованих держав, опираючись на багатовікову традицію нашої державності – демократичної, миролюбивої і відкритої для всього світу. Виходячи з цієї традиції і з традиції пошани до національних святинь, а також традицій боротьби за незалежну Українську соборну демократичну державу, пропоную внести національний український жовто-синій прапор і встановити в приміщенні і на куполі Верховної Ради України…».
Цей момент за ініціативою Голови Верховної Ради Івана Плюща закарбував художник Олексій Кулаков на картині «Державотворення».
Потім прапор освятив священик УАПЦ Петро Бойко. Нині освячена реліквія зберігається в музеї Верховної Ради України.
За традицією, кольори українського прапора тлумачать так: блакитний – символізує ясне небо, а жовтий – пшеничні поля. Ще є релігійне трактування: за ним блакитний – це божа сила, а жовтий – віра. А у сакральному тлумаченні блакитний – вода, що активізує, а жовтий колір – сонячне та вогненне начало.
Перша історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів датується 1256 роком − Днем заснування міста Львова: Данило Галицький подарував місту герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі. У запорожців також зустрічалися сині прапори із золотими орнаментами.
Нині під синьо-жовтим прапором в Україні зустрічають іноземних гостей, військовослужбовці складають присягу, працюють українські посольства, він вивішується в ООН, під час проведення міжнародних спортивних змагань тощо.
Ставлення до власного прапора в нашій країні змінилося разом з Революцією Гідності та подіями, що відбулися після неї. Українці відчули, що прапор значить для них набагато більше – він уособлює свободу, силу, гідність, перемогу над ворогом. І ось ми вже звикли бачити національні прапори не тільки на адміністративних будівлях, але й на дахах приватних будинків чи балконах багатоповерхівок. Це означає, що прапор дійсно об’єднує державу і дає змогу кожному громадянину демонструвати належність до числа патріотів України.
Повернення синьо-жовтого чекають українці на тимчасово окупованих російськими загарбниками територіях. Ми про це пам’ятаємо, обов’язково туди повернемося і піднімемо український стяг.
Уклінна подяка та шана усім, хто своїми здобутками й перемогами прославляє наш прапор у всьому світі та нашим захисникам і захисницям, які захищають його ціною власного життя!
Нехай український прапор осяює наш шлях до Перемоги, надихає до нових успіхів у боротьбі за рідну землю та буде символом успіху й впевненості в завтрашньому дні!
То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини!
З Днем Державного Прапора України!
Слава Україні! Слава її Героям!
Ганна Ковтун, культорганізатор
Ірина Скальницька, провідний бібліотекар
