Цікава мандрівка до Львова

Цікава мандрівка до Львова
       11 травня 2018 року студенти груп ОН161 та АН161 в черговий раз здійснили екскурсійну мандрівку Україною. Цього разу до чудового міста Львів. У супроводі викладачів Кубрака Р.Д., Федоренко Л.В., Шевченка В.Г. студенти занурились у атмосферу туристичного різноманіття неповторного поєднання середньовічної старовини та сучасності.
Знайомство з містом розпочав львівський екскурсовод Руслан, котрий цікаво і змістовно занурював у минувшину та загадковість вулиць, парків, будинків, пам’ятників, релігійних споруд.
       Першим був залізничний вокзал. Унікальність цього вокзалу в тому, що це перший залізничний вокзал на території України. Його відкриття відбулося в 1861 році з подачі уряду Австрійської імперії. А ось та будівля, яку бачать зараз всі гості Львова, була побудована в 1904 році на місці старого вокзалу. На той момент це був найсучасніший залізничний вокзал в Європі.
       Наступна зупинка – собор святих Ольги та Єлизавети. Неоготичний костел, що вирізняється високими вежами з гострими шпилями, є візитівкою Львова. Збудований за проектом Теодора Тальовського.
       Поруч з храмом, на площі Кропивницького,знаходиться бронзовий 4-метровийСтепан Бандера, легендарний лідер українських націоналістів. Разом з постаментом висота пам`ятника 7 м. За фігурою засновника ОУН підноситься увінчана тризубом 30-метрова тріумфальна арка. Її підтримують чотири колони, що символізують різні періоди історії України. Так, перша опора-колона - це часи князів Київської Русі; друга нагадує про козацтво; третя - про Українську Народну Республіку (УНР) і Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР);четверта опора символізує вільну незалежну Україну.
Наступна зупинка біля Святоюрської гори, де над містом здіймається величний Собор Святого Юра. Перший камінь у фундамент майбутнього собору заклали 1 жовтня 1744 року. Спроектував майбутній бароковий храм Бернард Меретин. Закінчили будувати у 1764 році, а декоративні роботи продовжувались до 1780 року. Сьогодні цей собор вражає своїм незвичайним виглядом, зокрема архітектурним комплексом. Щоб потрапити усередину храму, треба піднятися парадними сходами. Над входом ви помітите балкон, над яким – аттик, увінчаний кінною статуєю Юрія Змієборця. Це скульптурне оформлення фасаду собору та скульптури Лева й святого Афанасія є роботоюІванаПінзеля. Його персонажі ніби живі, у їхніх поривчастих жестах стільки емоцій, стільки життєвої сили!
       Продовженням мандрівки став парк імені Івана Франка (розташований навпроти будівлі університету імені Івана Франка). Йомувже чотири століття, це найстаріший парк Львова і України, один із найдавніших муніципальних парків Європи.
       Подальший маршрут вивів нас на проспект Свободи – це одна із найпрестижніших та найгарніших вулиць міста. Від оперного театрудо пам'ятника Адамові Міцкевичупростягається широка алея, яку мешканці міста називають«стометрівкою»: з обох боків стоять лави, де полюбляють збиратись любителі пограти у шахи або доміно. Сьогодні ця «стометрівка» буквально заповнена містянами та туристами, торговими павільйони з сувенірами та вуличною їжею. А біля пам'ятника Тарасові Шевченку фотографуються туристи.
       Вузькими вуличками піднімаємося вгору до парку «Високий Замок». Сам парк був заснований в 1835 році. Свою назву він отримав завдяки фортеці, залишки якої збереглися на території. Структура парку орієнтована на модель ландшафтного парку. Має нижню та верхню тераси. Над верхньою у другій половині ХІХ століття насипали штучний курган Люблінської унії, з оглядовим майданчиком на вершині. Оглядовий майданчик створили штучно у 1869 – 1906 роках. Справжня його назва – копець Люблінської унії. Його насипали на верхівці Замкової гори у Львові на честь 300-ліття Люблінської унії з ініціативи та за кошти польського політика ФранцішкаСмольки.Потім насип було облицьовано каменем з давніх замкових стін. До наших днів зберігся фрагмент південної стіни з бійницями. До оглядового майданчику на Замковій горі була прокладена спіральна доріжка у вигляді лабіринту. Звідси відкривається панорама всього Львова, а в гарну погоду з вершини видно Карпати. Нині на Замковій горі розташована ретрансляційна вежа та обласний телецентр.
       Але найбільше нашу увагу привернула головна туристична принада –Площа Ринок – одне із найбільш витончених і архітектурно довершених місць у Львові. Історія площі доволі цікава. Князь Данило Галицький заснував Львів у 13 столітті, а у 1349 році місто було завойоване Королівством Польським. За дорученням Казиміра ІІІ Великого німецькі колоністи почали будівництво площі за взірцем середньовічного європейського міста з ринковою площею у центрі. Саме тут ми відвідали дивовижну пам’ятку міста, кав`ярню «Копальня кави». Організовано спустилися у шахту, одягнувши спеціальне шахтарське спорядження. Придбали сувеніри і звичайно ж, каву у зернах.
       Відвідали тематичний ресторан «Криївка». Знайшовши нарешті вхід всередину, це складно, тому що для ресторану немає жодних вивісок або рекламних покажчиків, постукали в невеличке віконце. Через кілька миттєвостей, в ньому з'явився озброєний охоронець закладу і назвав першу половину вхідного пароля «Слава Україні!». Наша відповідь не забарилася, крикнути «Героям слава!».Інтер'єрресторану«Криївка»являє собою реалістичний стиль лісового схрону ОУН-УПА в часи Другої світової війни – на стінах різноманітна зброя, а також інші декоративні елементи.
Перебуваючи на Площі Ринок,мизайшли до Львівської майстерні шоколаду. Це місце, де зі звичайного шоколаду створюють витвір мистецтва. До слова, всі цукерки роблять вручну. Такого смачного і красивого шоколаду ви не скуштуєте більше ніде, бо всі рецепти тримають у найсуворішому секреті.
       День добігав, даючи можливість спостерігати за вечірнім містом, та й нам вже час до вокзалу на потяг.
       Львів — дивовижне і несподіване місто, наскрізь просякнуте п’янким ароматом кави, духом аристократичної старовинної архітектури та розмаїтим поєднанням культур. Воно наче створене для поетів та романтиків, музикантів та гурманів, та особливо для тих, хто закоханий у цей прекрасний і дивовижний світ – для туристів.
Фотозвіт про мандрівку –
Володимир Шевченко, Людмила Федоренко, Руслан Кубрак
 

 

 

111111