У межах вивчення навчальної дисципліни «Зарубіжна література», зокрема програмного твору «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, студенти перших курсів Ніжинського фахового коледжу НУБіП України груп МН232, МН233, ЕН231, АН231, КН231 у період з 13 по 15 травня відвідали музей-лабораторію «Homo Sovieticus» (homo sovieticus – середньостатистична радянська людина, створена системою часу), де особисто змогли зіставити написану автором антиутопію зі створеною совєтською тоталітарною системою, яка не несла нічого, окрім духовної деградації.
У відносно короткому творі (близько 100 сторінок) Джорджа Орвелла проводиться паралель з тиранією, диктатурою в Радянському Союзі, яка виникла в 1927-1953 роках. За сюжетом сільськогосподарським тваринам набридло бути поневоленими, тому вони вигнали людей і стали самі керувати колгоспом, сподіваючись створити суспільство рівних, вільних та щасливих мешканців, але зрештою все закінчилося тоталітаризмом та диктатурою, і, як результат, життя стало гіршим, а не кращим.
Сьогодні, з огляду на історичні події, зокрема Голодомор та терор совєтських окупантів в Україні, а також на ненаситне бажання російської імперії зла знову повернути нашу країну в «совєтський рай», цей твір набуває ще більшої актуальності.
Знайомлячись із «Колгоспом тварин», сучасні читачі змогли побачити не лише сатиру на сталінізм та совєтський режим, але навіть зустріти такі знайомі нині для України елементи, як зелений прапор скотів з рогом і копитом, схожими на серп і молот, та й ім'я «найвеличнішого вождя» Наполеона нині звучить доволі знайомо!
Під час екскурсії студенти ознайомилися з чотирма локаціями: селянська світлиця 20-40-х рр. ХХ ст., кімната інтелігента 50-60-х рр. ХХ ст., кімната гуртожитку 70-х рр. ХХ ст., вітальня робітника 80-х рр. ХХ ст.
<
Музей інтерактивний, тому відвідувачі змогли не лише все роздивитися, але й потримати в руках, на дотик відчути всі «переваги» радянського життя. Студенти присіли на архаїчний диванчик, роздивилися порцелянові вироби за склом кухонного серванта, який часто стояв не на кухні, а в кімнаті; комсомольські значки, платівки з музикою, механічні бритву й ліхтарик, послухали стукіт друкарської машинки, голоси з радіоприймача, шурхіт газет та журналів, запахи парфумів… Усе це добре знайоме старшому поколінню, адже побут радянської доби був однотипним, молодь, у свою чергу, змогла побачити щось подібне до чорно-білих фото своїх батьків.
Привернула увагу здобувачів освіти не менш актуальна тимчасова виставка речей російського окупанта, зібраних на території Ніжинщини після вторгнення росіян на нашу землю.
Знайомство з експозиціями музею-лабораторії дозволило максимально відчути радянську добу, а атмосфера екскурсії сприяла кращому її осмисленню та розумінню.
Юлія Івановська,
викладач дисципліни «Зарубіжна література»
