Лось – корінний житель наших лісів та боліт. У лісах РЛП «Міжрічинський», де побували студенти групи КН211 в рамках екскурсії з біології, нестачі лосів нема. Місцями лосі навіть шкодять, виїдаючи соснові саджанці, проте, на очі показуються не часто. Слух у них гарний, де сховатися є. Групі КН211 пощастило побачити лосиху на власні очі. Навіть із відстані студентів здивував її розмір. «Ого, яка велика!» – вигукували вони. І це дійсно так: лось найбільший представник оленевих (до 2,3 м в холці (верхня точка спини на рівні передніх ніг) та 350-600 кг маси).
Пройшовши стежками та дорогами по лісах, ми зустріли лань європейську, благородного оленя, коней Пржевальського, завели знайомство із ламою, буйволами, хайлендами. Студенти чули як ревуть олені, викликаючи суперника на поєдинок.
Цього разу особливо порадували гриби. Вони встигли вирости, а грибники не встигли їх зібрати. Зонтики були таких розмірів, що під ними можна було сховатися (принаймні голову)). Осіння краса лісу, звірі, птахи, гриби не лишили байдужим нікого з присутніх.
Сповнені вражень, ситі і задоволені, хоч і трохи стомлені, повернулися додому.
Олександр Микула, викладач циклової комісії
загальноосвітніх дисциплін
Фото: Олександр Микула, Денис Мельникович
