«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.
«Кобзар» – збірка поетичних творів великого українського поета Тараса Шевченка, яка дійсно шанобливо вважається багатьма українцями «святинею». Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами». З часу виходу збірки й самого Шевченка почали називати Кобзарем, навіть він сам пізніше в листі до А.Маркевича 22 червня 1857 року писав про себе як «безталанного старого кобзаря». Деякі з повістей Шевченко підписував – Кобзар Демограй.
Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».
За життя Шевченка його твори під назвою «Кобзар» виходили ще в 1844 та 1860 роках. Коли великий поет після заслання готував до друку збірку своїх творів, він мав намір видати її під назвою «Поезія», але цензура дозволила видати збірку тільки під назвою «Кобзар». Популярність книжки була так велика, що назва «Кобзар» закріпилася за багатьма наступними виданнями поетичних творів Т.Шевченка. Як зазначив відомий український письменник М.Рильський «назва «Кобзар» за традицією перекинулася на все, ним звіршоване», і його поезії «в уяві широкого читача об’єднуються чудесним магічним словом – Кобзар».
Творчість Т.Шевченка вийшла далеко за національні рамки та набула світового значення. Шевченків «Кобзар» могутньо залунав усіма мовами народів світу. З кожним роком кількість перекладів зростала. А деякі його твори (наприклад «Заповіт») перекладалася більш як ста мовами.
Слова Тараса Шевченка, написані більше двохсот років тому, українці часто вважають пророчими – і в цьому є сенс, адже попри технологічний процес та плинність часу, питання ідентичності, кохання, родинного затишку залишились актуальними. Особливо в умовах сьогодення, коли росія уже десять років веде війну з Україною, а українці мають потребу у сильному та мотиваційному слові, яким майстерно володів Кобзар.
У день народження легендарного Тараса Шевченка що краще може вшанувати його пам'ять, як не красива українська пісня? Ще й коли в її основі лежить поезія Кобзаря, якою особливо надихаються зараз бійці Збройних сил України та загалом весь народ у час війни.
Виконання пісень на вірші Тараса Шевченка можна переглянути за посиланнями:
Ірина Скальницька,
провідний бібліотекар
