Останні технологічні тенденції постійно змінюють підхід до розробки програмного забезпечення, вимагаючи від розробників періодично оновлювати свої навички та засвоювати нові інструменти. GitHub – це одна з найпопулярніших платформ для спільної розробки програмного забезпечення, яка дозволяє зберігати, керувати і поширювати програмний код. Щоб максимально ефективно використовувати його можливості, необхідно володіти певними навичками та знати його функціонал у деталях.
Саме про це йшлося на майстер-класі «GitHub – Practical Approach», який відбувся 16 лютого 2024 року в Ніжинському фаховому коледжі НУБіП України в рамках тижня циклової комісії з комп'ютерної інженерії для студентів другого та третього курсів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» груп КН221 та КН211 в форматі Zoom-конференції.
Майстер-клас провів Software Architect компанії SoftServe Ігор Динько, який є розробником з великим досвідом. Під час заходу учасники занурилися в практичний процес використання GitHub, починаючи з основних етапів створення репозиторію і завершуючи розгортанням релізу на робочому сервері.
Нижче наведено основні аспекти, що були охоплені під час майстер-класу:
1. Створення репозиторію. Учасники майстер-класу ознайомилися з процесом створення нового репозиторію на платформі GitHub, вивчили такі ключові аспекти, як: вибір типу репозиторію (публічний або приватний), налаштування доступу, додавання опису та ліцензії, клонування репозиторію на локальний комп’ютер.
2. Розміщення файлів проєкту на Node.js. Здобувачі освіти навчилися завантажувати файли свого проєкту (для прикладу був взятий простий проєкт «Hello World» на Node.js) до створеного репозиторію на GitHub. Також вивчили різні способи завантаження файлів через веб-інтерфейс, Git-клієнт або командний рядок.
3. Створення іншої гілки та перенос змін в основну. Учасники дізналися, як створити нову гілку у репозиторії та як ефективно працювати з гілковою моделлю розробки проєктів. Вивчили команди Git для створення, переключення та злиття гілок, а також важливі практики роботи з гілками в командних проєектах.
4. Виконання компіляції та перевірки коду на помилки за допомогою GitHub Actions. Один з ключових етапів майстер-класу – використання GitHub Actions для автоматизації рутинних завдань. GitHub Actions – це сервіс, який дозволяє автоматизувати різні завдання, пов’язані з розробкою програмного забезпечення, такі як: збірка, тестування, розгортання, публікація тощо. GitHub Actions працюють на основі файлів конфігурації, які називаються workflows. Workflows складаються з одного або декількох jobs, які виконуються на віртуальних машинах, які називаються runners. Кожен job складається з одного або декількох steps, які можуть виконувати команди або використовувати actions. Actions – це перевикористовувані фрагменти коду, які можуть виконувати певні дії, такі як встановлення Node.js, кешування залежностей, реєстрація проблем тощо. Студенти на реальних прикладах дізналися, як створювати та налаштовувати різні дії, щоб полегшити розробку та забезпечити якість коду.
5. Створення релізу та завантаження на робочий сервер. На завершальному етапі майстер-класу учасники дізналися, як створити реліз для їхнього проєкту на GitHub та як завантажити його на робочий сервер. Цей процес дозволяє ефективно керувати версіями програмного продукту та надавати користувачам доступ до стабільних випусків.
Майстер-клас «GitHub – Practical Approach» став ідеальною можливістю для здобувачів освіти поглибити свої знання у використанні GitHub та отримати практичний досвід роботи з цією платформою. Під час майстер-класу студенти відчули себе ніби стажерами, які отримали консультацію від більш досвідченого колеги. Атмосфера, яка панувала під час майстер-класу, сприяла навчанню та отриманню досвіду, дала можливість кожному учаснику відчути себе частиною спільноти розробників. Усі присутні отримали набір цінних інструментів та знань, які допоможуть покращити ефективність своєї роботи та сприяти успіху їхніх майбутніх проєктів.
Євген ІВАНОВ,
викладач циклової комісії з комп’ютерної інженерії
