Рекомендаційний список літератури до Всесвітнього дня вишиванки

       День вишиванки в Україні відзначають у третій четвер травня, цього року свято випало на 19 травня. Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України.
       Українська вишивка бере свій початок у період трипільської культури, епохи пізнього неоліту. На території сучасної Черкащини, археологи мають знахідку, датовану VI ст. нашої ери: зображення чоловіків, одягнених у щось дуже схоже на український національний костюм. А також ще Геродот стверджував, що вишивкою був прикрашений одяг скіфів, які довгий час проживали на території України.
       У часи Київської Русі виникло і набуло розквіту мистецтво вишивки золотими та срібними нитками. Така вишивка прикрашала одяг феодальної знаті та священнослужителів, зустрічалася в убранстві храмів та княжих палат. Простий люд прикрашав сорочки орнаментами, прошитими червоними та чорними нитками.
       У часи розквіту українського козацтва, на рубежі XVI і XVII століть, українська вишивка почала отримувати свої більш-менш сучасні риси. Зміни торкнулися малюнка вишивки, який спочатку був більш суворий - гострі і прямі кути. Візерунок змінюється залежно від місцевості і кожен має своє значення. Вишита сорочка була й оберегом для козаків, котрі боронили рідну землю від ворогів. На чужині сорочка зігрівала душу та зцілювала рани. Козаки вірили, що вишити на полотні візерунки, мають тісний зв’язок з рідною землею, з домівкою, надають наснаги та захищають від «дурного» ока. Саме у часи Гетьманської держави формується цілісний український національний костюм, в якому особливе символічне значення мала вишиванка.
       На межі XIX - XX століть у містах спостерігається тенденція відокремлення вишиванки від традиційного костюму. Це в першу чергу стосується чоловічої вишитої сорочки, яку починають носити в поєднанні з європейським одягом.
       В сільській місцевості й далі слідували традиціям. Провідну роль у започаткуванні моди вдягання вишиванки під піджак часто надають українському письменнику, поету та публіцисту Івану Франко, який одягнув поверх вишиванки піджак. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі. Комуністичні часи неможливо однозначно охарактеризувати по відношенню щодо вишиванки та народної вишивки. Наприклад, у 1919 році вийшла постанова Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету «Про заходи сприяння кустарної промисловості». Це, звісно, було позитивним моментом, спрямованим на збереження народної творчості та його примноження. Але все залежало, так би мовити, від настроїв ЦК. Через рік-два політика партії кардинально змінювалася і людина у вишиванці, навіть незважаючи на те, що не було формальних заборон, підпадала під підозру у зайвому націоналізмі.
       З набуттям незалежності України, інтерес до національної творчості багаторазово зріс, а також збільшилася кількість приватних шкіл вишивки. Все більше можна спостерігати різноманіття вишивки на виставках, народних ярмарках, в магазинах.
      На завершення хочеться відзначити, що українська вишита сорочка пройшла довгий та часом нелегкий шлях до наших днів. Наші предки залишили нам у спадок величезний скарб. І ми зобов'язані не тільки не втратити цей скарб, а й примножити його та передати у спадок нашим нащадкам. Українська вишиванка – як символ родової пам'яті, порядності, вірності та любові. А нині, ще й модний сучасний стильний look!
 

      Українська вишивка — перлина народної культури, візитівка українців та справжній культурний код, що зберігає в собі традиції наших предків. Чудові орнаменти, прості крої сорочок, гармонійне поєднання кольорів... Вишиванки — це окраса українського традиційного одягу. Видання містить схеми моделей жіночих і чоловічих вишиванок. Композиції створені на основі старовинних колекційних взірців, але з урахуванням сучасних тенденцій вишивання. Поліські, бойківські, галицькі, буковинські, закарпатські, слобожанські, полтавські, подільські орнаменти. Схеми розроблені автором за кращими колекційними взірцями з музейних і приватних колекцій. У книжці є все, що необхідно для того, аби створити та власними руками вишити красиву українську одежу для дорослих і підлітків: детальні схеми узорів для різних деталей сорочок, вказівки щодо вживання різноманітних поверхневих швів, схеми крою тощо. Відкрийте для себе скарбницю українського вишивального мистецтва!

 

       Візитівкою цього видання є чарівні білі та чорні писані сорочки з різних регіонів України, цікаві й самобутні за типами кроїв, колористикою вишивки, її компонуванням і технологіями виконання. «Відкрите віконце», «зоряний хрест», «кривулька», «хвилька», косі хрести, водяний ключ («гесик»), «колодки», «баранячі роги», зіркові «квіти» і «дволисники», «ріжкаті» трикутнички — відтворюйте кращі взірці орнаментів вишиваних шедеврів з музейних і приватних колекцій.
У виданні подано інформацію про типи крою, види композицій, орнаментів та мотивів вишивки білих сорочок і художньо-технологічні особливості чорних писаних вишиванок. Представлено двадцять п’ять моделей сорочок з білою вишивкою і двадцять видів чорних писаних вишиванок. Кожна схема вишивки супроводжується переліком використаних швів. Книжка стане в пригоді вишивальницям із різними рівнями підготовки — і початківцям, і досвідченим майстриням.
 

       Це перше науково-популярне видання, що розкриває поетичний образ українських строїв лісостепового регіону в усьому їх варіативному розмаїтті.
Український національний одяг є яскравим, візуально фіксованим проявом самобутності нашої культури і становить один з найбільш рухомих ї видів. Сучасному читачеві буде цікаво дізнатися, що носили наші бабусі й дідусі, яких канонів краси вони дотримувалися. Ілюстративна добірка видання представлятиме традиційні комплекси, деталі вбрання та аксесуари автентичного одягу Лісостепу з приватних і музейних колекцій України. Книга містить інформацію історико-етнографічного та краєзнавчого характеру; зокрема, особливу увагу буде зосереджено на художніх особливостях і символічному наповненні елементів народного строю. Текст видання супроводжує словничок термінів, що відображають реалії народного побуту початку ХХ ст., широко вживані свого часу, проте сьогодні, на жаль, відомі лише вузькому колу фахівців. Укладачем і автором проекту "Традиційне вбрання українців" є відомий етнолог Оксана Юліївна Косміна.

      Вишивання долі це розвідка про потаємні коди української  орнаментальної символіки, яка поглиблює тему космічного биття людини в  потоках світлоносних енергій матеріального світу, частково розкриту  Марією Чумарною у книзі Код української вишивки. Вона в новому ракурсі  розкриває можливості впливу людини на долю, на здоров'я власного тіла,  благополуччя сім'ї і роду через повернення до джерел духовного знання  наших предків. Особливістю нової книжки є те, що вона наближена до  потреб тих, хто практично займається відновленням зразків стародавньої  вишивки, хто шукає нових старих ідей у творенні власного одягу. Тут  подано 56 видів техніки шитва, розкладки узорів, які підготувала і  систематизувала майстер художньої вишивки Віра Чипурко. Книга рекомендована найширшому колу шанувальникыв українського народного мистецтва.

 

       Альбом «Гуцульські вишивка Карпат. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту» – 4-й альбом із серії «Вишивки Карпат». У ньому подано низинкові вишивки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., частина яких побутувала впродовж ХХ і на початку ХХІ ст. В альбом входять 86 таблиць та 231 фотоілюстрація. Альбом складається з двох частин – загальної та спеціальної. До загальної частини входить географічна довідка про Гуцульщину, опис вишивок Гуцульщини та фотографії типажів гуцулів першої половини ХХ ст. у традиційному одязі. У спеціальній частині вишивки систематизовано по розділах, що відповідають районам Галицької Гуцульщини, а саме: вишивки Верховинського, Косівського та Надвірнянського районів Івано-Франківщини, а також Рахівського району Закарпатської області. Взори вишивок подано за орнаментальними мотивами, де чітко видно як творився (складався, «укладався») взір починаючи з одного мотиву, потім збільшувалась їх кількість, створюючи різні орнаментальні композиції. Використовувались мотиви як головні, так і другорядні, вишивки і типажі гуцулів у традиційному одязі. У кожному розділі подано: опис локальних особливостей вишивок, опис таблиць і фотоілюстрацій, що відповідають поданим розводам узорів вишивок на таблицях.

      Книга знайомить читача з техніками шитва і технологією виготовлення борщівської народної сорочки. За основу взято сорочки з колекції Борщівського обласного краєзнавчого музею, датовані кінцем XIX – початком XX ст. У виданні описано: тонкощі і стадії виготовлення борщівської сорочки: матеріали, крій, техніки шитва та змережування. Ілюстрації-схеми, створені авторами, достеменно відтворюють техніки, способи вишивки відкривають кожен орнамент, вишитий на тій чи іншій борщівсьій сорочці, представленій у книзі, зберігаючи зовнішній вигляд укладених у шві стібків. Видання призначене для студентів, викладачів, мистецтвознавців, широкого кола читачів, усіх, хто прагне навчитися вишивати традиційними швами, відроджуючи українську народну вишивку.

 

 
       В альбомі представлено фотографії, схеми орнаментів і кроїв давніх сокальських сорочок з фондової збірки Музею народної архітектури та побуту у Львові.
Видання розраховане на викладачів і студентів художніх навчальних закладів, дослідників української вишивки, майстринь і широкого кола шанувальників народного мистецтва.
Ця книжка розкриває перед читачем потаємні «ключі» до розуміння древнього тайнопису наших предків, — вишивки, орнаментального мистецтва кераміки, писанки і настінного розпису. Авторка показує світ народної культури як оберегову систему для душі і тіла, як «книгу родоводу», записану на нетлінному «полотні» родової та генетичної пам’яті. Для найширшого кола читачів.

 

 

 
Ірина Скальницька,  провідний бібліотекар

ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ 

16600, Чернігівська обл.,
м. Ніжин, вул. Шевченка, 26

Тел: +38 (04631) 7-51-34
E-mail: nfk_nubip_vstup@ukr.net

 

АДМІНІСТРАЦІЯ

16600, Чернігівська обл.,
м. Ніжин, вул. Шевченка, 26

ел: +38 (04631) 7-51-36
E-mail: natims@i.ua

 

 
 

111 111 111 111 111