Так, саме така комбінація заманила гуртківців хіміко-біологічного гуртка «Aves» відвідати околиці містечка Малин на Житомирщині.
Дана поїздка була розвідкою, ми вже давно планували відвідати ці місця та пошукати зуби акул юрського періоду. Не дивуйтесь, у юрському періоді тут було море. А в силу геологічних обставин саме в цих місцях реально знайти залишки викопних акул, скатів чи малозаврів (головним чином їх зуби). Трохи шкода, що саме викопних решток ми так і не знайшли. Але це привід повернутися сюди іще!
Поблизу Малина є три діючі гранітні кар’єри та два, уже затоплені, не діючі. Ми побачили на власні очі як виглядає кар’єр під час відкритого видобутку копалин. І повірте, це дещо вражає. Пройшли мальовничими берегами річки Ірша. На обід влаштувалися біля затопленого кар’єру. Погода нам сприяла, було досить жарко і ми вирішили покупатися. Тих хто ще не був у подібних місцях одразу попереджу: якщо ви бачите піщинки на дні то це ще не значить що там мілко! Прозорість води тут від 2 до 12 метрів(!), залежно від пори року. Згідно літератури глибини тут сягають до 15 мерів. До речі, на дні кар’єру влаштували музей із затопленої техніки та кількох пам’ятників. Але без спорядження відвідати цей музей не вийшло…
Не дивлячись на кілька «не вийшло», всі були задоволені поїздкою! У гарному настрої, хоч і трохи стомлені, ми повернулися до Ніжина, дорогою плануючи наступні поїздки та експерименти…
Олександр Микула, керівник хіміко-
біологічного гуртка «Aves»