Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50
до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.
За словами Людмили Рибченко, заступниці генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні, прямі людські втрати України під час тієї війни склали близько 7 млн. осіб (Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ озвучив цифру у 8 млн.). З-поміж близько 7 млн. чоловіків, мобілізованих до Червоної армії з території України, загинув кожен другий. Число втрат серед мирних мешканців, за словами пані Людмили, вчені оцінюють у близько 4 млн. осіб (Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ озвучив цифру у 5 млн. загиблих цивільних). Щоб досягнути довоєнної чисельності населення (41 млн.), Україні довелося відновлюватися 19 років.
Другий рік поспіль українці проводять День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в умовах сучасної повномасштабної війни росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва рф.
На думку доктора історичних наук та співробітника Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Івана Патриляка для України Друга світова війна не є завершеною, оскільки не був покараний радянський більшовизм, що був таким же злом, як і німецький нацизм. За його словами: «Дві держави, які розв’язали Другу світову війну, – це нацистський Райх і Совєцький Союз. Але на шибеницях опинилися лідери однієї держави, а лідери іншої – у теплих кріслах міжнародних організацій… Росіяни сприйняли непокарання як слабкість світу, як те, що вони можуть повторювати свою агресію і злочини».
«Совєцька історіографія мала цілу систему табу, які відобразилися на розуміннях та уявленнях совєцького та постсовєцького населення, – пояснює Іван Патриляк. – Радянські люди не мали замислюватися над тим, як СРСР опинився в союзі з гітлерівською Німеччиною напередодні Другої світової, як «миролюбний» СРСР напав на 3-мільйонну Фінляндію і через те був вигнаний з Ліги націй, як так сталося, що близько мільйона громадян СРСР взялися за зброю та воювали проти своєї країни, зокрема і в лавах Німеччини, чому «прокляті капіталісти» забезпечували «могутній» СРСР 80% вибухових матеріалів, їжею, обмундируванням. Суцільною «білою плямою» були всі депортації та національні рухи, ГУЛАГ».
Сучасна росія повернулася до цих радянських тез і, як говорить Іван Патриляк, «збудувала криве дзеркало минулого, дивлячись в яке, кожен п’яниця з Улан-Уде бачить у собі переможця і звитяжця, це надихає їх по трупах повзти на фронті нинішньої війни, розв’язаної проти України».
Багато стереотипів щодо Другої світової згоріли в полум’ї нинішньої російсько-української війни. Це підтверджують і результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології в січні 2023 року: 62% українців підтримують відзначення саме Дня памʼяті та примирення
8 травня. Підтримка відзначення 9 травня як Дня перемоги над нацизмом скоротилася до 22%. Також 62% вважають, що необхідно вшановувати всіх, хто загинув чи постраждав у Другій світовій війні. Абсолютна більшість – 85% вважає Радянський Союз відповідальним та співпричетним до розв'язання Другої світової війни.
За матеріалами Українського інституту
національної пам’яті
До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні бібліотека Ніжинського фахового коледжу НУБіП України підготувала тематичну виставку літератури та статей періодичних видань «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
На виставці представлено видання, які висвітлюють причини, перебіг та історичне значення подій Другої світової війни, спогади учасників бойових дій, трагедію й подвиг перших років війни.
Ірина Скальницька,
бібліотекар коледжу
