Актуальними у новому 2021-2022 навчальному році будуть різноманітні тренди форм і методів змішаного та дистанційного навчання, про які ми хочемо нагадати та, які слід активно використовувати нашим викладачам та студентам.
Найпопулярнішими освітніми трендами і технологіями у новому навчальному році залишаються:
1. Цифрова освіта (E-learning) -це освіта і навчання за участю комп’ютерів та інших електронних пристоїв; все, що допомагає навчатися в мережі: онлайн-курси, цифрові ресурси, веб-сервіси, мобільні додатки. Один із форматів цифрового навчання – масові відкриті онлайн-курси, або MOOC (Massive Open Online Courses).
2. Змішане навчання («blended learning») – сучасна освітня технологія, в основі якої лежить концепція об’єднання технологій класно-урочної системи і технологій електронного дистанційного навчання.
3. AR/VR-технології: віртуальна і доповнена реальності на заняттях, метою яких є розширення фізичного простору життя людини об’єктами, створеними за допомогою цифрових пристроїв і програм.У якості пристроїв використовуються: окуляри віртуальної і доповненої реальності, контролери, навушники, смартфони, планшети. Ці пристрої дозволяють людині бачити і чути цифрові об’єкти. У майбутньому очікується поява рукавичок зі зворотним зв’язком, що дозволять людині тактильно відчувати цифрові об’єкти.
VR (англ. virtual reality – «віртуальна реальність») – створений технічними засобами світ, що передається людині через її відчуття: зір, слух, дотик та інші. За допомогою 3D окулярів стимулюється 3D зображення. Ви неначе відчуваєте себе всередині цього середовища. Приклади: Google перегляд вулиць – спеціально оновлені мапи від Google для підтримки VR-контента. Додаток надає 360-градусний огляд доріг, майданів та інших місць. Expedicions – у додатку більше 200 експедицій, у які ви можете зануритись: пам’ятки, ландшафти, пейзажі та багато ін. 360-градусний режим, що працює без окулярів, простий у використанні. Безкоштовний.
AR (англ. augmented reality – «розширена реальність») – результат накладання на об’єкти реального світу цифрової інформації з метою їх доповнення. Приклади: Animal life 4d, QuiverVision, Маски / Теми, Miaotu World, Murge cube тощо.
4. Гейміфікація, ігрові технології (Edutainment) – застосування підходів, що використовуються в комп’ютерних іграх, для підвищення залученості гравців, у неігрових процесах: нагороди, беджі, рівні майстерності,створення єдиної історії.Також це навчання з використанням ігор (рольових, ділових, рухових, настільних тощо).Існує, наприклад, гра, що імітує процес зміни клімату. Є економічні ігри на тему, як, наприклад, відкрити власний бізнес, або ж ігри, де можна змагатися на арені міжнародної дипломатії.
5. STEАM-освітаостанніми роками все більше уваги приділяється розвитку STEАM. В Україні ця технологія настільки затребувана, що при Інституті модернізації змісту освіти півроку тому заснували окремий «Відділ STEАM-освіти».Відома абревіатура з англійських слів означає: Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія), Arts (мистецтво) та Mathematics (математика).
6. AI – штучний інтелект у системі освіти це створення персоналізованого навчального місця. Це біометричні ґаджети, які розпізнають голос. Це сенсори, які обробляють природну мова, це розумні класні кімнати. Штучний інтелект дозволяє обчислити емоційний, психічний стан людини, дозволяє підказати педагогу якісь проблемні моменти. Якщо студент відповідає на питання тестів, якщо він проходить онлайн-навчання, – система накопичує ці дані для того, щоб потім підказати педагогу, підказати студенту, які є проблеми. Можна порівняти дані між групами, між викладачами, які викладають у цих групах. Йде фіксація не тільки по кожному студентові в динаміці, але й по кожній групі, по викладачах, по університетах. Система штучного інтелекту також допомагає студентам вибрати рівні проходження завдання.
Під час дистанційного та змішаного навчання зручно використовувати такі основні елементи: дистанційні курси, веб-сторінки та сайти, електронну пошту, форуми та блоги, чат і ІCQ, теле- і відеоконференції, віртуальні навчальні кімнати тощо. Безумовно, відео-лекції – найкращий варіант подачі матеріалу, оскільки дають наочність. Такі інструменти як: Zoom, Webеx, Google Meet, GoToMeeting нададуть можливість записати своє власне онлайн заняття з демонстрацією екрану свого пристрою. Запрошення можна інтегрувати у Google Calendar, який вчасно нагадає про подію.
Є навчальні заняття, які повністю можна перевести у онлайн режим, але якщо потрібно лабораторне устаткування, можна запропонувати перегляд відео проведення дослідів на відповідних YouTube каналах. Цікавими можуть виявитись аудіо-конспекти та аудіо-курси, часто не потрібно шукати спеціального обладнання, адже записати курс можна навіть з телефона, а поширити через групи та канали Viber, Telegram, Instagram.
Звичайно, для організації онлайн-курсів, перевірки знань треба підібрати платформу, яка б відповідала вимогам і була зрозумілою у використанні. Найпоширенішим варіантом є Google Classroom. Можна створювати класи, давати завдання, проводити опитування та обговорення. Google Classroom – засіб комунікації викладача зі студентами, де у форматі віртуального класу відбувається обмін інформацією, надання доступу до основних навчальних матеріалів і файлів будь-якого формату, прикріплюються посилання на сторонні ресурси, формуються завдання. Ведеться зворотний зв’язок зі студентом, можливе обговорення його відповіді та генерується журнал успішності.
Навчання можна доповнити іншими інтерактивними методами, наприклад, цікавими презентаціями, інфографіками, створеними у Canva або Prezi. А за допомогою Google Forms можна зробити опитування для перевірки засвоєних знань. Не менш цікавими та корисними можуть стати курси для наших викладачів на платформі Prometheus.
Перевірку знань можна здійснювати в форматі челендж-тестування. Навчальна платформа Kahoot дає змогу онлайн створювати тест, опитування, навчальну гру або влаштувати марафон знань. Тут, за аналогією стандартного тесту, оцінюється не лише правильна відповідь, а й швидкість відповіді на запитання. Це створює можливість в ігровій формі провести оцінку знань і водночас мотивувати студентів академічної групи до змагального процесу.
На сьогодні все ширшого застосування в суспільстві та освіті знаходять системи штучного інтелекту. Зі штучних інтелектів, варто відзначити SEAI – соціальний емоційний штучний інтелект як когнітивна система, яка спеціально розроблена для соціальних та емоційних роботів. SEAI спроєктований як біомодульна, гібридна система з моделюванням емоцій та мисленнєвими можливостями. SEAI є потенціально ціннісним інструментом моделювання людської свідомості та однією зі спроб наділити робота емоційними здібностями. Серед вітчизняних досліджень відомими є досліди навчальної нейролабораторії Evoemo; розробки в галузі афективних обчислень дослідницької лабораторії Neyrodata Lab. Нейролабораторія Evoemo організовує заняття для студентів з метою розвитку їхнього емоційного інтелекту засобом нейрогаджетів – інноваційних приладів, які реєструють психофізіологічну активність людини та дають можливість відслідковувати наявні емоційні стани. Серед розробок Neyrodata Lab – програмне забезпечення для розпізнавання емоцій, яке використовується в галузі банкінгу, у робототехніці.
Ефективні методи навчання, які інтегрують ІКТ:
-
Smartphone-Lead-in: ще до того, як розпочинати роботу над новою темою, пропонуємо студентам упродовж тижня за допомогою смартфонів зробити фото та відео на задану тему; результати студенти надсилають на електронну пошту, викладач обирає найцікавіші повідомлення для обговорення на першому занятті з теми;
-
Internet-Browse: студенти шукають текст на задану тему в Інтернеті, який вони повинні відфільтрувати, перевірити і представити в аудиторії; вищу оцінку отримують ті повідомлення, які не базуються на статтях Вікіпедії та перших трьох статтях у пошуковій системі Google;
-
Video Maker: студенти в невеликих групах створюють відео (зняті короткі презентації, анімація, інсценування) на задану тему, визначаючи самостійно шляхи реалізації цілей; єдиною вимогою є зрозумілість подання інформації для групи;
-
Google-Maps and Streetview-Excursions: передбачають віртуальне знайомство та вивчення нових місцин і територій, ознайомлення з архітектурним надбанням різних культур і епох;
-
Digital Stations: в аудиторії у різних місцях розміщуємо планшети, ноутбуки чи смартфони, на яких пропонуємо студентам (у навушниках) послухати подкаст (Podcast), подивитися короткий відеофільм чи послухати аудіозапис і самостійно розширити запропонований зміст інформацією з мережі Інтернет;
-
Quick Interviews and Questionnaires: за допомогою смартфона студенти проводять інтерв’ю та беруть участь у коротких опитуваннях (часто укладених викладачами чи ними самостійно, наприклад, у соціальній мережі Telegram);
-
Barometer of Social Networks’ Mood: студенти акцентують увагу на дописи в їх стрічці щодо заданої теми; зібрану (анонімну) інформацію представляють і обговорюють у групі, що надає імпульси студентам формувати і розвивати метакогнітивні стратегії шляхом трансляції інформації, отриманої переважно рідною мовою, засобами ІМ;
-
Specific Language Corpora Construction: передбачає створення студентами електронного корпусу текстів (зокрема відео- та аудіоматеріалів) на основі малих спеціалізованих мовних комплексів предметної галузі, які дадуть змогу здійснювати лінгвістичний аналіз лексичних, граматичних і стилістичних особливостей, для яких характерними є високий рівень контекстуальності й автентичності. Такі комплекси стануть незамінними в процесі добору й структурування навчального матеріалу, укладання професійних лексичних мінімумів;
-
Cinquian Writing: пропонує самостійне написання коротких п’ятирядкових віршів, у яких студенти синтезують вивчений матеріал, розвивають критичне мислення; використовуючи гіперпосилання, мають можливість підсилювати зміст вірша інформацією з мережі Інтернет, що візуалізує текст вірша, з одного боку, та посилює мотиваційний аспект, з іншого.
Огляд підготовлено за матеріалами публікацій:
-
-
-
-
Тадеєва, М. І., Купчик, Л. Є., Літвінчук, А. Т. (2021). Використання засобів для формування навчальних і комунікативних стратегій під час вивчення іноземної мови у немовних закладах вищої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання (https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3099).
Оксана Зазимко,
заступник начальника навчального відділу,
Олександ Кучай та Оксана Васюк,
професори кафедри педагогіки
