Цього дня 1944 р. радянська влада розпочала операцію з депортації кримських татар, закинувши їм масове дезертирство та співпрацю з ворогом. З Кримського півострова було примусово виселено близько 200 тисяч осіб. За даними Українського інституту національної пам’яті, за перші роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли понад 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.
Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але вони так і не отримали права повернутися до Криму. Заборона діяла до 1989 року.
Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі. Однак і нині кримськотатарський народ змушений відстоювати свої права в анексованому Криму. Впевнені, що прийде час і громадяни України, кримські татари, будуть господарями на своїй землі.
Пропонуємо вам відвідати мультимедійну платформу «Tamırlar» та ознайомитися з інформацією про депортацію, яку розказують люди, що пережили цю страшну трагедію http://tamirlar.com/ та переглянути перший кримськотатарський повноформатний художній фільм про депортацію кримських татар режисера і виконавця головної ролі Ахтема Сеітаблаєва «Хайтарма».
Наталія Шевченко,
заступник директора з виховної роботи
