27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 01 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, в якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
День пам'яті жертв Голокосту заснований з метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована.
Для українців жахливим символом Голокосту став Бабин Яр – місце розстрілу понад 150 тисяч євреїв та представників різних національностей, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
Від 27 вересня 1941 року відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29-30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 року. За цей час загинуло 33 771 особа. До кінця вересня 1943 року Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень.
Не стало винятком і наше місто Ніжин. Пам’ятним місцем жертв розстрілу під час війни є місце масового розстрілу євреїв у 1941 році, яке знаходиться на виїзді з Ніжина, біля кар’єрів цегельного заводу. Цю місцевість ще називають «Ніжинським Бабиним Яром». Саме тут у роки Другої світової війни впали невинними жертвами більше п’яти сотень євреїв Ніжина.
Щороку викладачі та студенти Ніжинського фахового коледжу НУБіП України вшановують пам'ять жертв Голокосту – людей, яких знищували лише за їх етнічну приналежність.
На жаль, сьогодення нам демонструє, що і зараз, нацизм і фашизм оновилися і набули нового, вже російського обличчя. Ми відчуваємо на собі ненависть і бажання знищити українців і все українське з боку сусідньої країни-агресора, країни, яка займається маніпулюванням фактами з метою виправдання своєї незаконної загарбницької війни проти України, яка недоречно згадує Голокост під час своєї агресії на сусідню суверенну державу, що досягло неприйнятного та огидного рівня. Цивілізований світ зобов’язаний гарантувати, що подібні Голокосту звірства мають ніколи не повторюватися!
Ознайомитися з інформаційними матеріалами щодо Голокосту можна за посиланнями:
Ганна Ковтун,
культорганізатор коледжу