Яйце в різних народів світу асоціюється з початком життя, зародком Всесвіту. І наші предки вбачали у цьому неабиякий сенс. У давні часи кожна українка вміла робити писанки. Навесні, коли все живе відроджується, жінка сідала «оновлювати світ». Для ритуалу вона готувала непочату воду, непочатий вогонь, нові горщики, нові полотняні серветки, бджолиний віск, свічку, натуральні фарби, розламану надвоє кісточку-вилку з півнячих грудок. Вогонь добував господар дому, а до інших предметів ніхто, окрім господині, не мав права торкатися… Цікаві наші традиції.
Українські писанки, залежно від регіону, дещо різняться візерунками та кольорами. Найчастіше українці використовують символ зірки, хреста та сонця. Кожен з них має своє значення. Наприклад, зірка символізує любов, хрест – символ Всесвіту, чотирьох стихій, частин світу, а сонце – це Бог, світло. Так, червоний символізує радість життя. Жовтий колір уособлює місяць і зорі, а також – врожай; блакитний – здоров’я; зелений – щорічне воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів.
Цього року учасники студентського наукового екологічного гуртка «Життя в стилі ЕКО» напередодні Великодня долучилися до таїнства розпису писанок. Завідувачка відділу Художнього музею Аліна Овдієнко та наукова співробітниця Ніжинського краєзнавчого музею ім. І.Спаського Анна Карпенко навчали гуртківців старовинному писанкарству: як тримати писачок, як правильно наносити віск, фарбувати, щоб не порушувалася кольорова композиція.
Писанки вийшли дуже креативними, колоритними та різноманітними, як і наша Україна.
Цінуймо стародавні українські традиції!
Ірина Савченко,
керівник студентського наукового
екологічного гуртка «Життя в стилі ЕКО»
