Щиро вітаємо Вас зі світлим святом Великодня! Бажаємо, аби щороку родинне коло святкувань лише збільшувалось та було наповнене затишком, теплом та радісним сміхом! У цей день усі ми загадуємо наше єдине бажання та з нетерпінням чекаємо святкування Великодня родиною в повному складі під мирним небом!
Легенда говорить, що Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа – дні поменшали.
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття із запровадженням християнства. Це свято збіглося у часі з язичницьким святом початку весни (рівнодення). Обидва свята стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.
У наші дні великодні обряди зберігають як релігійні, так і дохристиянські традиції, серед яких – всеношна служба, хресний хід, христосування, фарбування яєць, приготування пасок. Христосування – це обмін поцілунками, який супроводжується проголошенням традиційного великоднього вітання: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!». Тоді ж відбувався обмін фарбованими яйцями.
Студенти «Ніжинського фахового коледжу НУБіП України» разом зі своїми родинами підтримують традиції, звичаї та обряди святкування Великодня, а також показали свої святкові столи та паски, як готувались до Великодня.
Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!
Безмежна вдячність нашим захисникам за можливість
зустрічати Великдень з родиною!