Карпати – мальовничий куточок України й прекрасне місце для туристичних подорожей. Кожна людина, незалежно від віку, уподобань та фізичного стану може обрати власний варіант відпочинку в Карпатах. А хто хоч раз побував у цьому благодатному та чарівному краю, обов’язково захоче приїхати сюди знову.
Своє триденне знайомство з Карпатами група ОН 141 розпочала з Пилипця. Це село розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області. Пилипець - гірськолижний курорт, що розміщений на березі невеликої річки Плошанка на висоті 750 метрів над рівнем моря.
Перша згадка про цей населений пункт датується 1463 роком, перша назва його - «Верпіліпец». Легенда свідчить, що пішла вона від імені якогось вівчаря Пилипа. На сьогодні це одне з найбільших сіл в Міжгірському районі. У Пилипці можна познайомитися з традиціями та побутом Закарпатського населення. Тут дуже шанують своє минуле й люблять свята.
Неподалік, за 3 км від Пилипця, знаходиться водоспад Шипіт, один з найкрасивіших в Західній Україні. Серед основних туристичних об'єктів цього регіону - одна з найбільших в Українських Карпатах за протяжністю канатно-крісельна дорога до середини гори Гимба (Гемба 1497 м) з якої відкриваються прекрасні краєвиди на Карпати.
Другого дня група відвідала туристичний комплекс “Теплі води”, село Велятино.
Історія “Теплих вод” налічує уже понад 2 десятиліття. Ще в 1990 році коштами колгоспу, на базі термального джерела під горою Олексинець, збудовано профілакторій, який згодом став туристичним комплексом “Теплі води”. Найперше, чим термальні води Велятина привертають увагу, це підвищений вміст брому та йоду (бром має заспокійливі властивості). Воду отримують зі свердловини глибиною близько 1 км при температурі від +40 0С до +60 0С. Перед безпосереднім використанням у процедурах її охолоджують до прийнятної для людського тіла температури (+30 - +38 0С). Мінералізація Велятинської «води» складає близько 100 грам на літр, а морська, наприклад, має всього три грами на літр води.
На шляху від Пилипця до Велятино неможливо оминути єдину не тільки на Закарпатті, а й в Україні оленячу ферму. Датою створення є 1987р. Саме тоді після ліквідації колгоспу завезли перших “плямистих оленів” з Росії. Влітку в них яскраво-оранжеве забарвлення з білими плямами. Взимку окрас тьмяніє і стає не таким гарним. Розводять оленів з метою отримання рогів (пантів), які використовуються в медицині. Територія господарства складає близько 60 га. Зі слів працівника господарства, зараз там нараховується близько 150 голів.
Наступною на шляху була страусина ферма, що знаходиться при виїзді з міста Хуст. Відкрита вона місцевим підприємцем уже більше 14 років тому.
Перших декількох страусів господар завіз із сусідньої країни – Словаччини. Клімат для проживання цих тварин виявився придатним, та й годувати їх не так складно - страус всеїдна тварина. Справи у підприємця йдуть досить успішно, на 2016 рік поголів'я складає близько 50 птахів, і це не враховуючи молодняку.
Вирощують страусів з метою продажу як яєць, так і м'яса. Додатковим заробітком господаря є екскурсії: чимало туристів хочуть подивитися на птахів зблизька чи навіть їх погодувати. Тварини ж самі підходять до огорожі, бо знають, що від гостей їм перепаде щось смачненьке.
Повертаючись до Пилипця, місця зупинки, відвідали приватну сироварню в селі Нижнє Селище, екскурсія включала й дегустацію сиру.
Третій день розпочався з відвідин центру реабілітації для бурих ведмедів.
Єдиний в Україні та Європі реабілітаційний центр для ведмедів у кінці 2011 року відкрили на території Національного природного парку Синевир, недалеко від села Колочава. Подивитися на диких звірів, які потерпали від людського панування, можуть усі бажаючі. Спостерігаючи за купанням тварин у водоймі чи їх захоплюючими іграми, тішяться і дорослі, і діти. Зараз у центрі перебуває вже дев’ять косолапих. Готують умови для перевезення ще десятків. Місце для потерпілих ведмедів підібрали найкраще: на 12 гектарах змішаного лісу з гірським річками та водоспадами. Спочатку тварини живуть у вольєрах, а після лікування їх відпускають в облаштоване природне середовище.
Мальовниче озеро Синевир завершило тур Закарпаттям.
Серед 30 озер цього краю Синевир вважають найпривабливішим, найбільшим і найглибшим. Воно входить до семи природних чудес України. Озеро має природне походження, утворилося на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря близько 10 тис. р. тому внаслідок потужного зсуву. Уголовина, яка оточена з усіх боків горами, заповнилася водою трьох струмків. Ще живлять водойму підводні джерела. Розмір та глибина озера майже не змінюється: на дні є отвір, завдяки якому воно не виходить з берегів під час великої повені і не міліє найпосушливішим літом. Уже за 3 метри від берега глибина сягає 10 метрів, а у найглибшій точці – 22, тобто озеро глибше Азовського моря. Озерна вода прісна, відзначається незвичним смаком, слабо мінеральна, має майже постійну температуру +11 оС. Хоча Синевир і вважається найбільшим гірським озером України, проте за розміром невелике: обійти його навколо спеціально прокладеною доріжкою можна за півгодини. Синевир називають Морським оком, адже якщо дивитися на нього зверху, то воно нагадує блакитне око з невеличким острівцем посередині – зіницею, а навколо великими густими віями з ялин та смерек. Озеро Синевир - перлина Карпат, яку обов’язково необхідно побачити хоча б раз у житті, щоб відчути всю красу цього краю.
Неймовірна, дуже живописна, первозданна природа Карпат створює насправді унікальну атмосферу, яку просто неможливо передати й забути !!!
