На вихідних студенти групи ЕН171 здійснили подорож по Закарпаттю: побували на найбільшому гірському озері Синевир, відчули дику та стрімку енергію водоспаду Шипіт, спробували на смак чисте повітря на вершині гори Гемба, скуштували національні страви у селі десяти музеїв Колочаві.
Але все по черзі. Екскурсія почалася з гірськолижного курорту Пилипець, звідки студенти піднялися на вершину гори Гимба (1497 метрів) крісельною канатною дорогою.
Біля підніжжя гори знаходиться водоспад Шипіт – одне з семи природних чудес України, який причаровує всіх своєю незвичайною природною красою. Його води несуть свіжість і прохолоду. Падаючи численними мальовничими каскадами з 14-ти метрової висоти кришталево чиста вода розбивається об каміння утворюючи міріади діамантових краплинок, що переливаються дивовижними барвами у променях карпатського сонця.
По дорозі до національного парку «Синевир» спробували відому мінеральну воду, яка не має аналогів у світі — «Сойминську», лікувальні властивості якої були відомі населенню ще з XVIII століття.
Під час зупинки на Синевирському (Міжгірському) перевалі, помилувалися чудовими краєвидами Карпат, а звідти продовжили свій марштрут до єдиного в Україні та Європі реабілітаційного центру для бурих ведмедів.
«Синевир» – національний природний парк в Українських Карпатах, букові праліси якого входять у світову спадщину Юнеско. На території парку розташоване озеро Синевир – одне із семи чудес України, яке справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом однойменного Національного природного парку та однією з візитівок Українських Карпат. Схили біля озера, вкриті віковими ялинами, привертають увагу своєю величчю. Посередині розміщений острівець, який нагадує зіницю ока. Тому в народі Синевир називають «Морським Оком». На невеликому півострові озера стоїть 13-метрова дерев'яна композиція «Синь і Вир». За легендою, мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.
Подорож швидко підійшла до завершення, але сподіваємося, що це лише початок знайомства із чарівним Закарпаттям.
Альона Шкодин, класний керівник групи ЕН171
