Людина живе доти, поки про неї пам’ятають… Герої-українці, які від перших днів кривавої війни стали на захист своєї землі, навіть у найменших її масштабах, житимуть вічно, бо ніякий час не зможе стерти з пам’яті людської прикладу діяти миттєво, без жодних вагань і сумнівів, поставивши на ваги найдорожче – життя.
Ніжинщина з першого дня війни опинилася під ударом як повітряних засобів ворога, так і під прицілами бронетехніки. На захист Ніжина пліч-о-пліч з іншими земляками стали Олександр Єсипенко, Дмитро Крошка та Олександр Чернега. Вони мали бойовий досвід ще з часів АТО, трималися гідно та впевнено, але невблаганна смерть забрала їх 30 березня 2022 року, не давши дожити лише один день до визволення рідної Ніжинщини.
Пам'ять рідних, близьких та вдячних земляків повертає Героїв до нас знову і знову. На базі ГО «Ветеранський простір «Незламні» в рамках проєкту «Психосоціальна підтримка ветеранів, ветеранок та родин загиблих в Ніжинській ТГ» був проведений вечір пам’яті Олександра Єсипенка, Дмитра Крошки та Олександра Чернеги.
До заходу долучилися студенти Ніжинського фахового коледжу НУБіП України Брик Євангеліна та Совцова Марія (група ОН231), Гомоляко Наталія (група КН321), Єрмоленко Денис та Ліннік Катерина (група МН251), Іващенко Антон (група ЕН232), Овдієнко Максим та Пономаренко Дарина (група АН231), Шевченко Марія (група ОН341).
Це була щемлива та психологічно надзвичайно складна зустріч. Сльози блищали на очах усіх присутніх, адже пролунало безліч щирих слів, розповідей про Героїв, про те, що межі між звичайним буденним життям та героїзмом фактично не існує, це лише одна мить, рішення діяти саме зараз і саме так.
Безмежно пишаємося нашими Захисниками, співчуваємо батькам та рідним. Біль від втрати надзвичайно сильний. Їх діти загинули, щоб ми могли навчатися, мріяти, жити та бути там, де є зараз.
Памʼятаємо про кожного! Слава Героям України!
Брик Євангеліна,
студентка відділення економіки, логістики
та інформаційних систем
Ірина Савченко,
практичний психолог
