Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів жертв Другої світової війни. Горем і болем війна увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Пам'ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245\2000 «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні».
Кожен рік країна вшановує пам'ять тих, хто відстояв свободу та переміг нацизм у Другій світовій війні. Цей день став символом героїзму та мужності українського народу, який не підкорився тоталітарному режиму, проте постраждав від його розправи. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.
Вшанування пам'яті жертв війни є надзвичайно важливою та обов'язковою складовою суспільного життя в Україні. Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в тій жахливій війні, тих, хто положив своє життя на вівтарі боротьби за незалежність та свободу країни.
Сьогодення історія нашої держави навчає нас особливо гостро усвідомлювати ціну свободи, миру та безпеки. На нашій землі знову точиться війна, розв’язана росією. І знову наші Захисники і Захисниці зі зброєю в руках відстоюють наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Схилимо наші голови перед світлою пам’яттю тих Героїв, котрі в ці важкі роки стали на смертельну боротьбу з ненависним ворогом, тих воїнів, які загинули за волю України.
Серед таких героїв студенти і співробітники нашого коледжу: Дмитро Баковський, Олександр Біленко, Віталій Борис, Андрій Закаврашний, Олександр Кійков, Владислав Крижановський, Віктор Піюк.
Світла пам’ять про загиблих, їх мужність і героїзм
завжди буде жити в наших серцях!
Ганна Ковтун,
культорганізатор
