Сучасна освіта перебуває в умовах постійних змін, які зумовлені розвитком інформаційних технологій, трансформацією суспільних потреб, необхідністю формування у здобувачів освіти не лише знань, а й ключових компетентностей, критичного мислення, комунікативних умінь, творчої самостійності та здатності застосовувати набуті знання у реальних життєвих ситуаціях. Особливого значення в цьому контексті набуває пошук ефективних форм і методів викладання української мови, які сприяли б не механічному засвоєнню правил, термінів і мовних конструкцій, а формуванню свідомого ставлення до української мови як важливого складника національної культури, історичної пам’яті та повсякденного життя суспільства.
16 вересня 2026 року у рамках вивчення дисципліни «Українська мова» студенти першого курсу спеціальності J8 «Автомобільний транспорт» разом із викладачкою Діаною Малаховою взяли участь у навчальній екскурсії рідним містом. Одним із перспективних напрямів такої роботи було поєднання інноваційних методів навчання з екскурсійною діяльністю, коли мовне заняття вийшло за межі аудиторії та перетворилося на безпосереднє дослідження мовного середовища рідного міста.
Екскурсія містом у межах дисципліни «Українська мова» стала не просто формою урізноманітнення освітнього процесу, а повноцінним педагогічним інструментом, який забезпечує інтеграцію теоретичного матеріалу з практичною діяльністю.
Місто Ніжин розглядалося як своєрідний відкритий підручник, у якому можна читати назви вулиць, площ, пам’ятників, установ, магазинів, закладів харчування, інформаційних стендів, рекламних оголошень, меморіальних таблиць та інших текстів. Усе це створювало природне мовне середовище, де здобувач освіти мав можливість спостерігати за функціонуванням української мови не в абстрактних прикладах, а в реальних комунікативних ситуаціях.
Цікавим різновидом роботи було створення цифрової «мовної карти» міста. Здобувачі освіти визначали точки маршруту, фотографували відповідні об’єкти, записували коротку інформацію про них і додавали мовний коментар. Наприклад, до назви певної вулиці можна було додати інформацію про походження топоніма, його граматичні характеристики та правила написання. До пам’ятника – короткий текст про особу, якій він присвячений, а також власний опис об’єкта. Отже, цифрова карта стала не просто географічною схемою, а своєрідним інтерактивним мовно-культурним ресурсом.
Одним із найцікавіших напрямів є використання технології «фотополювання». Тому перед початком екскурсії викладачка сформулювала перелік мовних явищ, які необхідно знайти в міському середовищі. Здобувачі освіти повинні були сфотографувати приклад абревіатури, іншомовного слова, власної назви, складного слова, числівника в тексті, звертання, речення з однорідними членами, рекламного слогана або мовної помилки. Після завершення маршруту фотографії використовувалися для колективного аналізу. Особливо корисним було обговорення: чому певна мовна конструкція є нормативною або ненормативною, як її можна виправити та чому автор тексту міг припуститися помилки.
Традиційне заняття з української мови часто передбачає роботу з текстом, виконання вправ, пояснення нового матеріалу, закріплення правил та перевірку знань. Безперечно, ці форми залишаються важливими й необхідними, однак сучасний студент потребує активнішої участі в навчальному процесі. Саме тому дедалі більшого значення набувають інноваційні методи навчання, серед яких можна виокремити проблемне навчання, проєктну діяльність, дослідницький метод, навчання у співпраці, метод кейсів, сторітелінг, квест-технології, гейміфікацію, технології критичного мислення, використання цифрових ресурсів та мобільних застосунків. Поєднання цих методів з екскурсією містом дає змогу створити навчальну ситуацію, у якій здобувачі освіти не лише слухають викладача, а спостерігають, аналізують, ставлять запитання, шукають інформацію, дискутують, фіксують результати, створюють власні тексти й роблять висновки.
Особливістю такого формату є зміна ролі викладача. Педагог уже не виступає лише джерелом готової інформації, а стає організатором освітнього середовища, консультантом, модератором і партнером у пізнавальній діяльності. Він створює умови, за яких здобувачі освіти самостійно відкривають певні закономірності функціонування мови, порівнюють мовні явища, формулюють гіпотези та перевіряють їх на практиці.
Отже, екскурсія містом дозволяє перенести акцент із репродуктивного засвоєння матеріалу на активну діяльність, у процесі якої мовні знання набувають практичного сенсу.
Діана Малахова,
викладачка дисципліни «Українська мова»
