До Шевченківських днів у Ніжинському фаховому коледжі відбулася неординарна виховна година, яка перетворила звичну аудиторію на карту великих мандрів. Студенти других курсів спеціальностей 275.03 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)», 174 «Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології», а також викладачі вирушили у віртуальну подорож «Шевченкові дороги Чернігівщини», відкриваючи для себе Кобзаря не лише як пророка, а й як людину, чиє серце назавжди залишилося в наших краях.
Захід пройшов у форматі інтерактивної екскурсії, організованої студентами другого курсу спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» групи КН241. Кожен учасник мав свою особливу місію.
Гід-екскурсовод Єлізавєта Міщенко провела присутніх знаковими місцями області – від Качанівки до Седнева, розповівши про те, де саме Тарас Григорович шукав натхнення та з ким товаришував.
Літературознавець Олександр Пирогов занурив залу в магію слова, цитуючи уривки з творів поета, присвячені Сіверщині. Справжньою родзинкою став авторський вірш студента «Шевченко й Чернігівщина», який розчулив аудиторію своєю щирістю.
Мистецтвознавець Каріна Маслак презентувала художню спадщину Тараса. Завдяки мультимедійній презентації присутні побачили Чернігівщину очима Шевченка-художника – його акварелі та замальовки архітектурних пам'яток.
Музичний експерт Максим Карманов нагадав, що слово Кобзаря має ритм і мелодію. Говорили про те, як вірші «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий» стали народними піснями та продовжують звучати в сучасних рок-обробках.
Окрему увагу приділили світовому масштабу постаті поета. Наш дипломат Даніїл Парубець навів вражаючі факти: твори Шевченка перекладені більш ніж 150 мовами світу, а кількість пам’ятників Кобзарю на планеті перевищує 1300. На підтвердження глобальності Шевченкового слова «Заповіт» пролунав англійською мовою, підкресливши, що заклики до свободи зрозумілі кожному народу.
Найбільш креативною частиною став виступ іміджмейкера Олександра Топєхи, який представив образ Шевченка, якби він жив серед нас сьогодні – у 2026 році. Яким би був його стиль? Можливо, це сучасний інфлюенсер у стильному худі з національним орнаментом, активний волонтер чи талановитий блогер, який використовує силу слова у соцмережах? Це дозволило студентам відчути, що Тарас – це не лише портрет у підручнику, а жива, актуальна та прогресивна особистість.
Фіналом заходу став теплий інтерактив: кожен присутній отримав листівку-передбачення. Це були своєрідні «послання від Тараса» – влучні цитати з його творів, які стали для студентів особистими порадами та настановами на майбутнє.
Виховна година вкотре довела: Шевченко – це не минуле. Це наша сила, наш драйв і наше майбутнє. Дякуємо всім учасникам за творчий підхід та щирі емоції!
Слава Україні! Тримаймо стрій і читаймо Шевченка!
Ольга Кисла, Юлія Сидоренко,
викладачки циклової комісії
соціально-гуманітарних дисциплін
