З нагоди Дня української писемності та мови в Ніжинському фаховому коледжі панувала особлива атмосфера творчості, натхнення та глибокої поваги до рідного слова. Викладачки циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін Юлія Сидоренко та Ольга Кисла спільно зі студентами спеціальностей Комп’ютерна інженерія (група КН 251) та Автомобільний транспорт (група ПН 251) створили затишний і теплий простір для єднання довкола української культури.
Поетична онлайн-зустріч розпочалася з екскурсу в історію. Учасники заходу поринули у витоки свята, яке відзначається в Україні 27 жовтня та приурочене вшануванню пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія.
Організатори нагадали присутнім також про тернистий шлях нашої мови: жодна країна світу не зазнавала впродовж століть такого масштабного й спланованого на державному рівні нищівного удару по своїй культурі й мові, як Україна. Проте рідне слово вистояло, живе й гордо звучить по всьому світу.
Програма літературних читань була розділена на декілька тематичних циклів.
Перший блок заходу був присвячений мові як душі народу та одній із найтрагічніших сторінок нашої історії – періоду Розстріляного відродження. Багато українських митців поплатилися своєю волею й життям за любов до рідного слова, проте дорогою ціною донесли до нас свої ліричні шедеври, що й донині слугують справжнім щитом і незнищенною зброєю.
Логічним продовженням розповіді та поетичних рядків про мову став перегляд студентських відеоробіт, створених на основі проникливих віршів Євгена Плужника. Глядачі мали змогу емоційно долучитися до світу автора через екранізації його творів – «Папіроси кому?», «Косивши дядько…», «Зустрів кулю за лісом», а також моторошної та проникливої роботи «Уночі його вели на розстріл».
Поетична розмова плавно перейшла до вічної теми – кохання. Попри те, що про це почуття написано тисячі рядків, у кожного воно своє, унікальне й неповторне. У моменти натхнення чи душевних потрясінь люди шукають втілення емоцій у рядках майстрів слова. Далі студенти ділилися власним прочитанням цих почуттів, декламуючи ніжну та щиру поезію про кохання Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Ліни Костенко, Оксани Пахльовської, а також занурилися в музичне прочитання Симоненкового «Ну скажи, хіба не фантастично…» та Франкового «Чого являєшся мені у сні?».
Окрасою заходу став окремий цикл літературних читань, присвячений величній красі та неповторності рідної природи. У виконанні студентів поетичні рядки звучали як щира присвята навколишньому світу. Юні декламатори передавали в слові й нічний шепіт гаїв, і ранкову прохолоду степових рос, і велич рідних краєвидів. Через художні образи та візуалізацію поезій студенти прагнули не просто відтворити мальовничі пейзажі, а й нагадати про крихкість природної гармонії та важливість її збереження для майбутніх поколінь.
Насамкінець учасники заходу зазначили, що поезія – це справжній океан барв і відчуттів, який формує світогляд та вчить людяності.
Навіть крізь екрани моніторів захід залишив світлий і теплий слід у серцях усіх приєднаних, вкотре довівши, що українське слово об'єднує нас за будь-яких умов!
Ольга КИСЛА, Юлія СИДОРЕНКО,
викладачки циклової комісії
соціально-гуманітарних дисциплін
